ВПЛ — це збірна назва для всіх видів папіломавірусів, які об’єднані в родину Human papillomavirus або HPV. Існує більше 100 генотипів ВПЛ, кожен з яких може мати деякі варіанти, але зазвичай вони класифікуються як окремі генотипи на основі їх генетичної унікальності. Основні генотипи ВПЛ класифікуються за їхньою здатністю викликати ракові захворювання на такі категорії: ВПЛ високого ризику — ці типи пов'язані з вищим ризиком розвитку раку. До ВПЛ високого ризику належать, наприклад, типи 16, 18, 31, 33, 45, 52, 58. ВПЛ низького ризику — ці типи зазвичай не призводять до раку, але можуть спричиняти генітальні бородавки та інші неракові захворювання шкіри та слизових оболонок. Серед ВПЛ низького ризику популярні типи 6 та 11, які є основними причинами генітальних бородавок.

85% жінок та 91% чоловіків, які мали хоча б одного сексуального партнера, заражені ВПЛ. У 2019 році ВПЛ спричинив приблизно 620 000 випадків раку у жінок та 70 000 випадків раку у чоловіків по всьому світу. Що стосується України, то у середньому 3000 - 4000 українок щорічно чують діагноз «рак шийки матки», серед них в середньому 1500 помирають.

Ні, не завжди наявність онкогенних (високоризикових) генотипів ВПЛ призводить до розвитку ракових захворювань. Хоча ці генотипи мають більший потенціал викликати рак, їхній вплив залежить від багатьох факторів, включаючи імунну систему носія вірусу, наявність інших ризикових факторів, тривалість інфекції та інші. Лише частина інфекцій ВПЛ може спричинити рак. В основному це стосується довготривалих інфекцій високоризиковими штамами ВПЛ, які можуть призвести до передракових станів і згодом до ракових утворень.

ВПЛ — це ДНК-вірус, здатний викликати злоякісні процеси епітеліальних клітин і викликати рак шийки матки, анального каналу, вульви, піхви, статевого члена, а також рак ротової порожнини, гортані та глотки.

14 типів ВПЛ вважаються високим ризиком розвитку раку шийки матки. Два з цих типів (ВПЛ 16 і ВПЛ 18) викликають приблизно 70 із 100 (70%) усіх випадків раку шийки матки.

Одразу після потрапляння в організм вірусу папіломи людини більшість людей не відчуватимуть жодних симптомів. Після певного часу в організмі ВПЛ може викликати деякі симптоми. Найбільш поширеним проявом ВПЛ є бородавки, що можуть виникати на різних частинах тіла, зокрема руках, пальцях, ногах та обличчі. Деякі генотипи ВПЛ можуть викликати появу невеликих жорстких наростів (генітальні бородавки), які можуть з'являтися на вагіні, пенісі або анусі, і рідко в горлі. Вони можуть бути болючими, свербіти, кровоточити або викликати набряк залоз. ВПЛ може спричинити зміни в епітеліальних клітинах, зокрема передракові стани (дисплазія шийки матки — CIN III (H-SIL)) та рак.

Оскільки в більшості випадків ВПЛ протікає безсимптомно, і навіть такі хвороби як дисплазія шийки матки, що спричинені ВПЛ, довгий час залишаються непоміченими допоки вони не досягають пізньої стадії розвитку, єдиним надійним способом дізнатися про наявність ВПЛ в організмі є ПЛР тестування.

Вірус папіломи людини передається при контакті шкіра до шкіри, в тому числі статевим шляхом (навіть за умови відсутності пенетрації). Відповідно, хоча використання презервативу є необхідною умовою безпечного сексу, це не гарантує захисту від вірусу папіломи людини. Значна частина людей інфікується саме після початку статевого життя. У деяких випадках ВПЛ може передаватися від матері до дитини під час пологів. Також, іноді ВПЛ може бути переданий через заражені предмети, такі як рушники або засоби для гігієни, але це менш поширений спосіб передачі.

Наразі не існує клінічно доведених засобів, які б могли повністю усунути вірус папіломи людини ВПЛ з організму після інфікування. Таким чином, клінічна ефективність будь-яких препаратів, що обіцяють підвищити імунітет та вилікувати вірус папіломи людини, не є доведеною. Зазвичай імунна система здатна самостійно подолати ВПЛ протягом одного або двох років без тривалих наслідків. Важливо знати, що повного імунітету проти ВПЛ не виробляється, тому повторне інфікування можливе. Також одна людина може бути інфікована декількома генотипами ВПЛ одночасно. Лікування, яке доступне сьогодні, спрямоване на усунення симптомів, викликаних ВПЛ, таких як генітальні бородавки або дисплазія шийки матки. Ці заходи не усувають вірус з організму, але допомагають впоратися з його наслідками.

Єдиним способом попередження ВПЛ є вакцинація. Найефективнішим воно є для тих, хто ніколи не контактував із ним; рекомендований вік для вакцинації від 9 до 14 років. Щепити необхідно і дівчат, і хлопців, адже вірус викликає рак не тільки шийки матки, але й гортані, глотки, ротової порожнини, статевого члену та анусу. При цьому навіть при безсимптомному перебігу хвороби як дівчата, так і хлопці можуть передати вірус іншій людині. Вакцинація майбутніх дорослих допомагає перервати ланцюг передачі вірусу, зменшуючи ризик зараження інших і таким чином рятуючи життя.

Якщо ви не були вакциновані у підлітковому віці, рекомендується пройти перший курс вакцинації до 26 років, незалежно від статевого досвіду. Вакцинація ефективна, якщо в вашому організмі немає небезпечних типів ВПЛ, захищаючи вас від них та асоційованих ракових захворювань на понад 90%. Якщо ж ви вже інфіковані небезпечними типами ВПЛ, вакцина не матиме лікувального ефекту, але може знизити на 64,9% ризик розвитку клітинних змін і ракових утворень. Вакцинація також рекомендована після видалення ракових утворень для запобігання рецидивів. При цьому вакцинація у віці від 26 років та до 46-47 також буде ефективна. Але назвати узагальнений показник захищеності заважає нам те, що зріла група людей менше досліджена. Тому в науково-медичному світі зараз тривають дискусії щодо рівня захисту за використання різних вакцин.

Так, вакцинація абсолютно безпечна. Вакцина не містить живих вірусів або ДНК вірусу, тому не може викликати рак або інші захворювання, пов’язані з ВПЛ. Вакцини проти ВПЛ пройшли ретельне тестування на безпеку перед тим, як Управління з контролю за якістю харчових продуктів і медикаментів (FDA) США ліцензувало їх використання. Під час клінічних випробувань, проведених до отримання ліцензії: 9-валентну вакцину проти ВПЛ (Гардасил-9) вивчали на більш ніж 15 000 чоловіків і жінок Чотиривалентну вакцину проти ВПЛ (Гардасил-4) вивчали на понад 29 000 чоловіків і жінок Двовалентну вакцину проти ВПЛ (Церварикс) вивчали на понад 30 000 жінок.

Деякі люди не повинні отримувати вакцину проти ВПЛ або повинні почекати: будь-хто, у кого коли-небудь була небезпечна для життя алергічна реакція на будь-який компонент вакцини проти ВПЛ або на попередню дозу вакцини проти ВПЛ, не повинен отримати вакцину. Будь-хто з серйозними алергіями, включаючи алергію на дріжджі, повинен проконсультуватися зі своїм лікарем, перш ніж отримати вакцину. вакцина проти ВПЛ не рекомендована вагітним жінкам. Жінки, які годують грудьми, можуть отримати вакцину. люди з легкими захворюваннями (субфебрильна температура, застуда, нежить або кашель) можуть отримати щеплення. Людям з хворобою середнього або важкого ступеня слід почекати, допоки їм стане краще.

Три вакцини проти ВПЛ — 9-валентна вакцина проти ВПЛ (Gardasil 9, 9vHPV), квадривалентна вакцина проти ВПЛ (Gardasil, 4vHPV) і двовалентна вакцина проти ВПЛ (Cervarix, 2vHPV) — були ліцензовані в Україні. Усі три вакцини проти ВПЛ захищають від типів ВПЛ 16 і 18, які викликають більшість ракових захворювань ВПЛ. Схема вакцинації залежить від типу вакцини та віку пацієнта.

Як і будь-яка вакцина або лікарський засіб, вакцини від ВПЛ можуть викликати побічні ефекти. Найбільш поширені побічні ефекти включають: біль, почервоніння або набряк в місці щеплення запаморочення або втрата свідомості (частіше зустрічається у підлітків) нудоту головний або м'язовий біль У США у 3 випадках з 1,000,000 адміністрованих доз спостерігалася серйозна алергічна реакція (анафілаксія) на вакцину від ВПЛ. Важливим протипоказанням до введення вакцини є алергія на будь-який компонент вакцини.

Вакцинуватися можна в державних, комунальних та приватних медичних закладах України. Щоб запланувати вакцинацію необхідно звернутися до свого сімейного лікаря чи гінеколога, уточнити про наявність вакцини в лікарні, а за потреби стати в чергу на вакцину, оскільки в деяких медичних закладах вакцина від ВПЛ доступна лише за умови попереднього замовлення. Перед щепленням, необхідно пройти профілактичний огляд та здати аналіз на наявність вірусу папіломи людини в організмі, якщо раніше такий аналіз ви не здавали. Якщо небезпечні генотипи ВПЛ вже є в організмі, то лікар має повідомити вам про можливості подальшого моніторингу вашого стану.

Наразі в Україні державне фінансування систематичної вакцинації від ВПЛ відсутнє. Проте деякі місцеві громади ініціюють кампанії з вакцинації, фінансуючи їх з власних бюджетів. Ці кампанії зазвичай мають разовий характер і переважно спрямовані на вакцинацію дівчат віком від 9 до 14 років, що не забезпечує постійного та всебічного покриття населення.

Так, чоловікам теж необхідно вакцинуватися від ВПЛ, адже вірус викликає рак не тільки шийки матки, але й гортані, глотки, ротової порожнини, статевого члену та анусу. При цьому навіть при безсимптомному перебігу хвороби як дівчата, так і хлопці можуть передати вірус іншій людині.

Якщо в процесі скринінгу у вас було виявлено вірус папіломи людини, необхідно звернутися до лікаря. Відомо, що у більшості випадків вірус елімінується, тобто зникає з організму за період до двох років, тож за ситуацією потрібно спостерігати. Оскільки прямої терапії проти ВПЛ ще не існує, стратегія лікування полягає у зменшенні впливу факторів, що перешкоджають імунній системі подолати вірус. Такими факторами є ендометріоз, ІПСШ, паління — їх намагаються усунути. Загальними рекомендаціями є здоровий спосіб життя, здоровий сон, уникнення стресів — комплекс заходів для підтримання здоров’я та активізації імунної системи.

Хоча вакцина не терапевтичний засіб, а профілактичний, вакцинуватися варто. Щеплення убезпечить від інфікування іншими генотипами. Коли в організмі персистує, тобто перебуває у сплячому або активному стані, один генотип, інфікування іншим генотипом може призвести до підсилення дії обох, що погіршує ситуацію та ще більше навантажує імунну систему.

Щеплення справді значно знижує ризик захворіти на онкологію, але не виключає таку ймовірність. Причина доволі проста: ракові захворювання виникають не тільки через ВПЛ. Існує ряд причин, через які з’являється рак. Це генетична схильність, паління, неправильний спосіб життя, і вакцинація, на жаль, не знижує вплив цих факторів. Робити ПАП-тести та відвідувати лікарів слід незалежно від статусу вакцинації. Тож, регулярні чекапи все ще важливі.

Вірус папіломи людини в абсолютній більшості випадків передається під час статевого контакту. Проте ВОЗ радить починати скринінг на ВПЛ (зазвичай у формі мазка на рак шийки матки) з 21 року для жінок, незалежно від статевої активності. Якщо у жінки є ризиковані фактори, такі як багато статевих партнерів, скринінг може бути рекомендований раніше.

Якщо під час аналізу мазка у вас було виявлено дисплазію епітелію шийки матки, що також називають цервікальною інтраепітеліальною неоплазією (CIN), лікар має запропонувати подальше обстеження. Залежно від конкретної ситуації, може знадобитися проведення додаткових обстежень, таких як колпоскопія — детальне дослідження клітин шийки матки за допомогою спеціального мікроскопа, або біопсія для забору клітин. Це допоможе точніше виявити можливі аномалії. У разі підтвердження аномалій, може бути необхідне лікування ураженої ділянки.

Виділяють три типи дисплазії в залежності від характеру та тяжкості змін епітеліальних тканин шийки матки: CIN I (L-SIL) Легкий ступінь дисплазії, що має не виражені зміни в будові плоскоклітинного епітелію в базальному шарі. При своєчасному зверненні до лікаря та правильно підібраному лікуванні, ризик перетікання легкого ступеню дисплазії в більш тяжкі стани досить низька. CIN II (H-SIL) Помірно виражена дисплазія з ураженням половини товщини епітеліального шару, починаючи від базальної мембрани. Цей стан вимагає більш ретельного спостереження і потенційного лікування, оскільки має більший ризик переходу в вищий ступінь дисплазії. CIN III (H-SIL) Характеризується ураженням понад 2/3 епітеліального пласта та має виражені морфологічні зміни: в клітинах всіх відділів епітеліального пласта з'являються великі ядра, мітози, клітини дозрівають і диференціюються тільки в поверхневому відділі. Цей стан часто розглядається як передраковий і вимагає активного лікування.